i love you three

I wish I was special

Лебеді, вам в живіт не холодно?

Previous Entry Поділитися
Рух життя, або динамо, як казав класик
i love you three
val_tereshkova

Була я цього тижня на операції і мусіла полежати пару днів в лікарні.
Моя дуже любіма подрушка aja_li порадила раді развлєчєнія написати, шо відбувалося.

Тут чогось всі думають, шо я мажорка. Зокрема медсестра, яка асестувала під час операції. Мене просили казати, як я почуваюсь, бо анестезія і всьо такоє і шо пять мінут міряли тиск. В один момент мені стало дуже холодно і почало морозити. То мені сказали: "Пані, та то лікарня, то не курорт". І мій хірург. Він вчора спитав, як я спала. Я сказала, шо нармально, але шо в шостій ранку сусідню жінку кололи і включали світло і говорили сміливо голосно, хоча в палаті троє післяопераційних (я, наприклад, ше була неходяча) і шо в півсьомої там мили підлогу, так шо у цієї жінки судно під ліжком металеве летіло в металеву ніжку від ліжка, відбивалося і летіло в другу металеву ніжку і воно (ліжко) трохи їхало. В півсьомої рінку. А він мені: "То тут Вам не "Hilton"". А мене вже два дні болить голова і хребет від шиї до лопаток, особливо сьогодні. То прописали покапати кофеїн, а мій лікар казав спробувати кави випити міцної, а як не поможе, то тоді прокапати. А я питаю, чи та, шо тут в лікарні дають, підходить, в плані, чи то не курземе, бо ж хворим не можна міцної, вони слабкі і всьо таке. А він каже: "Ну то випийте тої такої, панської, як хочете". Тай таке.

Тепер я в курсі багатьох раскладів. У палаті 5 ліжок, насиченість пацієнтками змінювалася з дня на день: когось виписали, іншу поселили, вона на операції, то півдня її немає, ще інша була на складній операції і ночувала в третьому корпусі в реанімації. Але основні дійові особи такі:
П.1 - пані після операції на грижу, безініціативна і засмучена, не дозволяє відкривати вікно, бо вона після операції, її протягне, вона захворіє і буде кашляти, а кашляти не можна. Має два мобільні телефони. Живе у Франківську біля Хлібокомбінату.
П.2 - жовта, бо багато жовчі має (та, шо ночувала в реанімації у корпусі біля озера. Її туди і звідти везли підвалами). Живе на Позітроні. Тікі шо, відірвавшись від росказу про захватующє видання дочки (далі буде), говорила по телефону з очєрєдними родичами і їм казала, шо "шось писок не закривається". А лежить перебінтована з катетром, капельницею і трубочками з рук, носа і рота, з привязаними руками і не тєряє ентузіазму. Їй лікар зранку сказав надувати шарікі воздушні, шоб легені провінтілірувати. І вона дула. Так весело. Фіолетовий шарік був. То вона, певне, файно роскачавши легені, по інерції не може зупинитися.
Так от, її дочка була в технікумі і раз П.2 помітила, як та пізно вночі перед заняттями писала записку. Читає зранку, а там "Мамо, кличте свакіу". Ну і вона їстєствєнно дочку потім набила. Тій 16 з половиною років було. І раз на роботі підходить старший бригадир і каже: "Позвоніть по цьому тіліфону. Йдіть в каптьорку і позвоніть". А вона ж, значить, чуть не вмерла - шо ш там такє? А то свати, кажуть, шо рушник вже довишивали. То вона вже дочку і не била. (Я можу шось десь пропускати, хотя росказуют дуже доступно і всі гарячі моменти повторюють по пару рас, якшо був впєчєтлітєльний ефєкт на публіку, але я не всьо видержую). А дочка нармальна, "кінчила технікум з червоним дипломом і поступила в інститут на заочне в Хмельницьк. Ну дітей вони зразу не мали, аж років через пять. Ми всі жили в двохкомнатній: в одній вони, а в другій я з двому дітьми. Я чоловіка похоронила в 40, бо мав малокрів'я і раз влили йому крові і вмер через 2 тижні". П.1:"Певне, інфекцію занесли". П.2:"Певне, інфекцію занесли, жовтуху. І я на дитину получала 31 гривню і 37 копійок". П.1:"О, то ше добре".
П.3 - Любов, 75 років, поховала чоловіка і двох зятів в їхні 40ві, перенесла енцифаліт і вже в січні було вісім років (пішов девятий), як мала інсульт. Зараз лежить поруч зі мною і з тромбозом внутрішніх вен. Ентузіазму і бажання участвувати і радити має стікі, шо тяжко одним постом описати. Колись жила на Позітроні. Шутить фліртообразно з усіма лікарями і по-материнськи з медсестричками. Розказує свіжачкам, де коаще на ліжку вішати рушник і чого треба носити одноразовий халат і бахіли. Знає на память Новий Завіт. Її старша дочка працює в унівеститеті в Ужгороді. Ті діти нічьо не хочуть вчити. У них всіх ті тіліфони такі, шо зразу з комп'ютерами, і вони нічьо не слухають. (Коли це розказувала, то від мене, чомусь, відверталась) Вона всім роздає бесплатні совєта по лікуванню, поведінці і вопше, ссилаючись на жизнєний опит. Коли поступила, то П.2 їй сказала, шо в свої 75 та виглядає на 65. А П.3 сказала П.2, шо та дуже жовта. П.1 сказал, шо тоже замітила, але не хотіла казати.
П.4 - Вєра. Вчора виписалась і пішла додому. 19 років. На думку П.1 і П.2 дуже капризна. І говорила по тому тіліфону цілими днями. Тікі би говорила і говорила. А її мама дуже добра. Але може то вона так лиш показує, шо вона добра, бо вона баптистка. Але ше не була, коли Вєру народила, то її христила ше, а потім "перехрестилася в баптисти, коли малій було 4. А потім розвелась з чоловіком. Він не бабптист. То, певно, через то". П.2: "А я їй кажу- твоя мама буде мати великий гріх." А тоті всі їхні релігії дурноваті, то всьо з Америки вони берут.
То як то так, шо вона христила, а мала вже по її вірі христити своїх не буде (А шо має діти? - Нє, їй 19, ше дівчина. Але потом). Як це не христити дитину? То ж люди стараються якнайскорше похретити. Ну а як вмре і непохрещене?
Тут я вже вділа навушники і взялася писати, бо то які би нєрви не були. Як казав Ben Harper "I can't take it no longer". Дам їм шанс предположити мою релігію, освіту, професію, стиль життя і скільки мій тато заплатив за операцію і дав медсестрам.


  • 1
о да з наших лікарень можна цілу книжку написати. а що з тобою сталося? що за операція? зараз все нормально?

  • 1
?

Log in